Буштинські дими

Буштино - чудове селище. І люди в селищі живуть хороші, роботящі. Весною все навколо занурюються у зелень дерев, сільськогосподарських насаджень, разнобарв'я квітів. Восени ця розкіш жовтіє, багряніє і вкриває кольоровим килимом великі площі. Саме в ці чудові пори року до захвату від витворів природи може додатися велика порція гіркоти. А все через те, що значна частина буштинців вважає, що навесні та восени повітря стає напрочуд чистим та дуже насичене киснем. Дехто помічає ці недоліки і в інші пори року.

Виявляється, таким відхиленням від норми можна зарадити. Достатньо зібрати на своєму подвір'ї, ділянці та прилеглій частині вулиці листя, бадилля, хмиз, сміття і потім підпалити. Полум'я та дим почнуть успішно доводити показники до прийнятних рівнів.

Не треба думати, що спалювати листя та непотріб в Буштині почали недавно. Ця традиція мабуть старша за сам населений пункт, бо саме з вогняної зачистки почалася його розбудова. Поки вулиць було мало, а ділянки були великі, поодинокі вогнища майже не дошкуляли. Зараз же на одному гектарі іноді можна нарахувати по п’ять потужних стовпів диму.

Щоб домогтися тривалішого ефекту палії вдаються до перевірених витончених способів. Погодьтесь, зовсім не цікаво при помірному вітрі дати зжерти вогню добре просохле бадилля. Через дві-три хвилини видовище закінчується і залишається один попіл. А процесом хочеться насолоджуватись довго.

Тож потрібно вибрати погожий сонячний день, коли вітер не має сили колихнути найтоншою стеблиною, грабельками відшкребти від сирої поверхні мокре листя та іншу вологу субстанцію рослинного походження, спорудити з цього всього солідну гірку. Сірником її не запалити, тож вдаються за поміччю до дизпалива, пластика, гуми. Як тільки накопичене почне горіти, вважайте, що маєте потужний генератор диму. Він забезпечить надійне забруднення оточуючого середовища на багато годин вперед. Відсутність вітру призведе до того, що дими не розноситимуться на значну площу, а розходячись повільними концентричними кільцями будуть надійно дошкуляти найближчим сусідам. Для підсилення ефекту разом з рештками рослин палять пластик, фольгу, побутову хімію та інший непотріб.

Сусіди крутять носом, кашляють, чхають, потай кленуть палія, але в очі хвалять за хазяйновитість та за відданість порядку і чистоті. Це сьогодні. Бо сьогодні проявив себе сусід, а завтра я покажу, що не гірший ґазда. Завтра я визбираю до останнього листочка приватизовану і прилеглу територію: хай і мене люди хвалять. Ну почхають трохи, може дехто захворіє, може й мені стане зле, але відступати від усталених звичаїв зась. Бо занадто чисте повітря і надмір кисню можуть спричинити ще жахливіші наслідки: в мізках може прояснитися і прийдеться керуватися здоровим глуздом. А він каже, що на величезній поверхні наших легенів від цього диму утворюється вбивчий осад, що заважає вільно дихати, а отже жити.

Буштинці, схаменіться, дайте природнім процесам іти так, як вони ідуть самі по собі. Хай опале листя стане поживою тим деревам, з яких воно впало, хай бадилля перетвориться на «їжу» для овочевих культур. Дихайте чистим повітрям самі і не перекривайте кисень іншим.